Матеріали до уроку



Тема: Володимир Сосюра. Патріотичний пафос поезії « Любіть Україну!»
Мета уроку: познайомити учнів із творчістю В.Сосюри; розкрити головну думку поезії «Любіть Україну», виробляти в учнів вміння за допомогою засобів виразного читання передавати ідейно-художній зміст та особливості ліричного твору; формувати навички аналізу поетичних творів, висловлювання роздумів, навіяних прочитаним віршем; розвивати вміння грамотно висловлювати свої думки, спостереження, робити висновки, узагальнювати навчальний матеріал, формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття пошани до рідної України, її культури.
Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.
Обладнання: портрет В.Сосюри, краєвиди України, презентація Power Point, аудіо(відео) записи, тексти творів поета.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя.
В житті одного я єством всім бажаю.
Тій пісні, що з серця мого виринає,
Мов колос рясний, що зростає з зерна,-
Щоб тільки народу служила вона.
Цими рядками відкривається чудова збірка поезій «На струнах серця», що належить В.Сосюрі. Хто він? Як «пісня його серця» служила народові? Що хотів донести до читача натхненний поет? Відповідь на ці запитання ви зможете знайти сьогодні на уроці.
ІV. Сприйняття й засвоєння учнями  навчального матеріалу.
  1. Повідомлення учнів про життя та творчість Володимира Сосюри.
  2. Прослуховування аудіо запису  «Любіть Україну!».
  3. Словникова робота
Купина – у біблійній міфології - кущ, який горить і якимсь чудом не згорає;
зойки – крики;
пурпуровий – темно – червоний;
канонади – гучні звуки від пострілів;
багнети – ножі на рушницях.
   4.Історія написання твору.
Вірш був написаний у 1944 році, коли в жорстоких боях українська земля була звільнена від фашистських загарбників, коли всьому світові стало відомо, що Україна непереможна, а її народ – безсмертний. Згодом ця поезія увійшла до збірки «Щоб сади шуміли», яка у 1948 році  була удостоєна Державної премії першого ступеня. У січні 1948 року вся громадськість України вітає поета з п'ятдесятиріччям його народження, а на грудях у нього з'являється найвища урядова нагорода - орден Леніна. І привітанні Президії Спілки письменників України відзначалося, що ім'я Сосюри невід'ємне від історії розвитку української літератури, він виступав як поет-патріот, як поет гострої сучасної теми.
Це була висока і справедлива оцінка поетичної творчості Володимира Сосюри. Устами широких читацьких кіл промовляло це привітання і піднімало в збудженій душі поета нові сили на дальші творчі звершення.
Але знайшлися такі "критики", які у патріотичному вірші "Любіть Україну", написаному ще в 1944 році і не раз друкованому і передрукованому, вміщеному навіть у книзі, що відзначена премією, розгляділи крамолу. Вони звинувачували поета в тому, що нібито у його поезії немає образу сучасної України.
Вірш був заборонений для читачів, автор підданий нещадній критиці й осуду за нібито "буржуазний націоналізм".
В.М. Сосюра мужньо, хоч і болісно, витримав несправедливу критику, яка підточила його здоров'я, і далі продовжував писати для народу.
У романі «Третя рота» і в поемі «Розстріляне безсмертя» поет згадує:
 За вірш «Любіть Україну»
 вона довбала без упину
 мене три роки!…Горе, жах!
 Хоч каявся я в помилках,
 яких не мав. Я ж був не винний!
 Хоч я поет не ідеальний,
 я трохи серцем не погас…
 Але народ мене морально
 підтримував в страшний той час.
Заклик поета любити Україну - це не націоналістичні тенденції, у чому у свій час звинувачували поета. Це велика любов, це справжній патріотизм поета.В. Сосюра звертається насамперед до молоді, бо майбутнє України пов'язане з долею молодого покоління, і від того, наскільки щиро воно любитиме Україну, залежатиме її доля.
5.Обмін враженнями щодо прочитаного.
6.Аналізування вірша В.Сосюри «Любіть Україну!»
Тема: зображення поетичного образу України, її краси її величі.
Ідея: возвеличення палкого кохання українців до рідного краю, Батьківщини.
Основна думка: любов до України є едністю з невід’ємних частин духовності людини
Жанр: громадянська лірика.
Римування: перехресне.
Віршований розмір: амфібрахій.
Ідейний зміст твору.
«Любіть Україну!» — це палке слово поета, мовлене в радісну годину визволення української землі. В. Сосюра створив ліричний образ «вишневої України», який оживає в нашій уяві чітко, рельєфно, наче на полотні вправного живописця. Сердечно, мовби в душу заглядаючи, звертається поет, зокрема, до кожного з нас і до всього народу:
Любіть Україну, як сонце любіть,як вітер, і трави, і води,в годину щасливу і в радості мить,любіть у годину негоди.
Поет змальовує Україну, як «в світі єдину, одну», в зірках, у квітці, в пташині, у хвилях Дніпра — в тому вічному й нетлінному, що прийшло до нас крізь віки. Україні всміхається сонце, миготять зорі, шумлять верби над ставами, сяють вогні електростанцій. Ми всотуємо українську пісню, думу, красу українських національних святинь, які нагадують золоті моря пшениці в неозорих степах, сердечно любимо Україну «у сні й наяву, любимо і красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну».
Український народ «своїми ділами» завоював пошану й повагу інших народів, і ми повік не забудемо звитяг славного лицарства запорізького, тих безсмертних оборонців нашого краю, нашого козацького роду.
Поет у творі звертається до всіх узагалі і до кожного зокрема. Анафора «Любіть Україну» робить вірш струнким і композиційно завершеним.
Поетове слово звучить щиро й безпосередньо. З порадою бути вірним у своїй палкій любові рідній Україні звертається поет до юнака:
Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
І сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
Коли ти не любиш Вкраїну!
Палким закликом-заповітом завершується високопатріотична поезія В. Сосюри:
Всім серцем любіть Україну свою,—
І вічні ми будемо з нею.
Художні особливості твору.
Передусім звертає на себе увагу емоційно-схвильований заклик — «любіть Україну», виражений двічі риторичним звертанням, яке і загострює увагу читача, і передає емоції автора, і є ідейно-пафосною, ідейно-композиційною основою твору.
Автор не випадково використовує епітет «солов’їна». Саме він розкриває красу рідного слова, синівську любов до рідної мови:
В грому канонад,що розвіяла в прах
Чужинців в зелених мундирах,
В багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
До весен і світлих, і щирих.
Ця строфа цікава ще й тим, що В.Сосюра використовує один із найпоширеніших художніх засобів — метонімію, тобто заміну понять на основі їх зв’язку, перенесення назви одного явища на інше.
Зрозуміло, що багнети і грім канонад уособлюють народ, армію, яка принесла визволення від фашистських окупантів (нагадуємо, що поезія написана в 1944 році).
В. Сосюра обережно використовує зображально-виражальні засоби, ніби побоюється збитися на фальшиву пишномовність, пустопорожній пафос. Поодинокі епітети влучні, точні, викликають цілу симфонію асоціацій: вишнева Україна, мова солов’їна, хмари пурпурові, весни світлі і щирі (усі епітети, крім першого, інверсовані, що підсилює звучання і зміст означуваного ними слова). Нечисленні порівняння (любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води, між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками) доповнюють поетичний образ рідної землі, так само, як і метафора «в просторів солодкому чарі», яка образно і сконденсовано передає красу отчого краю, його природи.
Серед порівнянь особливе смислове навантаження несе вираз «як та купина, що горить — не згора», своєрідний перифраз біблійної неопалимої купини як символу безсмертя народу, Батьківщини, яких не поневолити фашистам.
Такою — живою, реальною, зримою — постає Україна у вірші, що закінчується зверненням до молоді знову у формі заклику (юначе! дівчино!) до серця кожної людини.
Простота художніх засобів і їх довершеність, непідробна щирість і схвильованість інтонацій дали поетові змогу втілити глибокий загальнолюдський зміст: люби рідну землю, шануй інші народи, будь щедрий серцем на добро, добрі вчинки — тим ти звеличиш і прославиш своє ім’я, свою Україну у віках.
Заповнення таблиці
(Учні заповнюють таблицю, користуючись підручником. У таблиці записано лише назви художніх засобів.)
Назви художніх засобів
Художні засоби
Роль художніх засобів
звертання


порівняння


Символічні означення


метафора


образ


багатосполучниковість



Обговорення змісту вірша.
Бесіда за питаннями:
- Яке значення має Батьківщина для кожної людини?
- З приводу чого В. Сосюра написав свій поетичний твір?
- Чому письменник уважає, що любити Україну потрібно як у щасливу мить, так і «годину непогоди»?
- Чим зумовлено те, що письменник, характеризуючи Україну, називає її вишневою?
- Що приваблює автора вірша в Батьківщині? (…Красу її, вічно живу і нову, І мову її солов’їну)
- Чим необхідно довести свою любов до рідного краю? (Любіть Україну всім серцем своїм І всіма своїми ділами)
- Якою В. Сосюра зображує Україну? Чим вона нагадує людину? (Для нас вона в світа єдина, одна, Як очі її ніжно-карі… Вона у зірках, у вербах вона, І в кожному серця ударі)
- З якою метою Україна порівнюється з купиною?
- Як у вірші згадується воєнне лихоліття? (…В огні канонад, що на захід женуть чужинців в зелених мундирах, в багнетах, що в тьмі пробивають нам путь до весен і світлих, і щирих)
- Від чого застерігає автор поезій юнака і дівчину у своєму зверненні до них? (Юначе! Хай буде для неї твій сміх і сльози, і все до загину… Не можна любить народів других, Коли ти не любиш Вкраїну! Дівчино! Як небо її голубе, Люби її кожну хвилину… Коханий любить не захоче тебе, коли ти не любиш Вкраїну)
- Чому В. Сосюра акцентує увагу на вічному зв’язку кожної людини з Батьківщиною?
- Чим вразив вас даний вірш?
- Назвіть художні засоби, які використав поет, зображуючи Україну. Наведіть приклади з твору.
- Яким чином ви можете довести свою любов до рідного краю?
- Висловіть своє припущення стосовно майбутнього України.
Образ України.
Скласти інформаційне ґроно до образу України.
Вишнева
Красива
мова солов’їна
в світі єдина одна
очі її ніжно карі
як та купина, що горить — не згора
Характеристика образу України.
Поет знаходить прості й водночас піднесені слова, щоб змалювати образ рідної землі, щоб аргументувати свій заклик. І чи не найдоказовіший серед аргументів той, що Батьківщина — світ, який щодня, щохвилини, щомиті оточує людину: це сонце, вітер, трава, води — джерела життя. Людина не може існувати без них, тому її любов до них органічна, як і любов до Вітчизни.
Образ України для поета — це краса її природи і її солов’їна мова, мелодійна, милозвучна,співуча. Це і її духовний потенціал — мова солов’їна, пісня, душа. Це і її люди — працьовиті, невсипущі, бо світяться електровогні, чути зойки гудків. Це і її діти, дівчата-красуні.
 ІІІ. Закріплення вивченого
Перегляд відеокліпу  They Love Ukraine” та відповідь на запитання
-          Для них це просто звуки. А для тебе?
IVідбиття підсумків
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
-          Продовжіть речення « Любити Україну – це…»
V.Домашнє завдання
Вивчити поезію напамять, написати твір – роздум « Я – частина майбутнього України»

Немає коментарів:

Дописати коментар